заложник

[zɑloʒnɪk] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Особа, насильно захоплена та утримувана з метою примусити державу, організацію чи інших осіб виконати певні вимоги (наприклад, звільнити ув’язнених, сплатити викуп) або заради забезпечення безпеки, втечі тощо.

  2. Переносно: особа, яка через обставини, примус чи власний вибір опинилася в стані залежності, неволі або стала заручницею ситуації.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. заложник, р. заложника, д. заложникові, з. заложника, о. заложником, м. заложникові, к. заложнику

Більше записів