залоза

1. Орган у тварин і людей, що виробляє та виділяє специфічні речовини (секрети), необхідні для життєдіяльності організму або для зовнішнього використання (наприклад, слинні, потові, статеві залози).

2. У рослин — клітинка або група клітинок, що виділяють певні речовини (наприклад, смоли, ефірні олії, нектар).

3. Застаріла назва мигдалини (часто у множині: залози).

Приклади вживання

Приклад 1:
Р. Декарт уважає, що шишковидна залоза (епіфіз) в організмі люди- ни є посередником між тілом і свідомістю. Вона не створює нових ру- хів, але впливає на їх перебіг.
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs Tech”

Приклад 2:
A.Мигдалики B.Вилочкова залоза C.Нирки D.Червоний кістковий мозок E.Жовтий кістковий мозок 11. Під час огляду ротової порожнини стоматолог виявив каріозну порожнину на поверхні коронки другого малого корінного зуба, яка межує з першим великим корінним зубом.
— Невідомий автор, “017 Bilash Vp Anatomiia Opornorukhovogo Aparatu Splankhnologiia Tech”

Приклад 3:
Яка ендокринна залоза залучена в патологічний процес? A.Нейрогіпофіз B.Надниркові C.Щитоподібна залоза.
— Невідомий автор, “017 Bilash Vp Anatomiia Opornorukhovogo Aparatu Splankhnologiia Tech”

Частина мови: іменник (однина) |