Словник Української Мови
Буква
1. Той, хто зальотує, здійснює зальот (у значенні авіаційного, військового або космічного польоту в певну зону).
2. У розмовній мові — чоловік, який активно залицяється до жінки, домагається її прихильності; залицяльник.
3. Застаріле: той, хто приїжджає, прибуває кудись з іншої місцевості, часто з метою тимчасового проживання або роботи; приїжджий.
Приклад 1:
Він сидів у кутку, мов весільний батько, мало витрачав слів, бо рот його весь час працював, посміхався й прихильно поглядав на товариство, якого душею були два парубки, що виявляли перед своїми дамами весь свій розум і дотеп.Ганнусин зальотник належав до тих селюків, що з’являються в місті мандрівним метеором, одвідують театри, дістаючи скрізь контрамарки в порядку спілки міста з селом, ходять на всі, які єсть, диспути й вечірки, улаштовують там нестримні оплески, на вулиці чіпляються до дівчат, з усього глузують, усе лають, через рік вертають на село, беруться до господарства й дичавіють за один місяць. З них виходять родинні деспоти й політичні консерватори.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”