Словник Української Мови
Буква
1. Процес створення лісів на безлісих або малолісистих територіях шляхом штучного висаджування дерев або сприяння їх природному відновленню; лісонасадження.
2. (У геології та ґрунтознавстві) Процес накопичення в ґрунті рухомих сполук заліза, що призводить до утворення ортштейнових зерен або суцільного ортштейнового горизонту.
Приклад 1:
Для цієї категорії земель використовують суцільне заліснення з паралельним застосуванням гідротехнічних заходів по відведенню поверхневого стоку і зниженню ерозії. Малопродуктивні землі з малорозвиненими ґрунтами (піщані, кам’янисті тощо) також виводяться з постійного обробітку шляхом суцільного заліснення та залуження.
— Тютюнник Григорій, “Вир”