Словник Української Мови
Буква
1. Офіційне зарахування, визнання виконаної роботи, навчального курсу або виконання певних нормативів; документ, що це підтверджує.
2. У навчальному процесі: форма контролю, що передбачає оцінювання знань студента з метою допуску до іспиту або зарахування пройденого курсу, часто без виставлення бала (заліковий кредит).
3. У спорті: виконання нормативу для отримання спортивного розряду або звання.
4. Застаріле: запис, реєстрація; книга для таких записів (наприклад, борговий залік).
Приклад 1:
На підставі цих угод здійснювалися взаємне регулювання платіжних балансів, безготівкові розрахунки, обов’язковий залік взаємних вимог і зобов’язань, пільго) ве кредитування. Наступним, вищим етапом валютних відносин стало функціону) вання в 1950–1958 рр.
— Невідомий автор, “120 Soloninko Ks Mizhnarodna Ekonomika Tech”
Приклад 2:
• «Старе в залік нового» (trade-in). Мета цих акцій – не тільки стимулювання збуту продукції, а й підвищення лояльність до бренду і просто залучення уваги до підприємства або бренда.
— Самчук Улас, “Марія”