1. (мед., псих.) Патологічний стан, що виникає внаслідок тривалого вживання психоактивних речовин (наркотиків, алкоголю, ліків тощо) і характеризується нав’язливим бажанням їх приймати, фізичною та/або психічною залежністю, а також синдромом відміни при припиненні вживання.
2. (перен.) Сильна психологічна або емоційна залежність від чого-небудь (наприклад, від іншої людини, азартних ігор, технологій), що обмежує свободу волі та контролю над власною поведінкою.