Значення
-
(мед., псих.) Патологічний стан, що виникає внаслідок тривалого вживання психоактивних речовин (наркотиків, алкоголю, ліків тощо) і характеризується нав’язливим бажанням їх приймати, фізичною та/або психічною залежністю, а також синдромом відміни при припиненні вживання.
-
(перен.) Сильна психологічна або емоційна залежність від чого-небудь (наприклад, від іншої людини, азартних ігор, технологій), що обмежує свободу волі та контролю над власною поведінкою.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. залежування, р. залежування, д. залежуванню, з. залежування, о. залежуванням, м. залежуванні, к. залежування