зальбанд

1. У гірництві та геології — площина контакту між жилою (рудною тією) та вміщуючими її гірськими породами, що їх вона перетинає.

2. У будівництві — стик, шов або проміжок між кладкою стіни та встановленим у ній елементом (наприклад, віконною чи дверною коробкою), який зазвичай заповнюється ущільнювачем або ізоляційним матеріалом.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |