заким

1. Сполучник, що вживається в підрядних реченнях часу для вираження дії, яка передує дії головного речення; відповідає значенням: перш ніж, перед тим як, до того як.

2. Уживається в підрядних реченнях умови для вираження передумови; відповідає значенням: за умови, якщо, коли.

Приклади:

Приклад 1:
Читав крик серця про «чашу», аби вона минула приреченого… Читав про зраду Юди… Про відступництво Петра, що зрікся Вчителя, заким півень прокричав двічі. На цім місці стара здригнула, затиснувши папірець, наче їй справді вчувся крик того півня чорної, глухої ночі, що віщував зраду, чи дійшло до свідомості ім’я «Юда», при якому завжди стискалося її щире материнське серце.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”