закувати

1. Забити, закріпити кованими цвяхами, залізними смугами тощо; почати ковати щось.

2. Перен. Ущільнити, закрити щільно, замурувати (часто про воду, лід тощо).

3. Розм. Сильно вдарити, завдати удару.

4. Розм., перен. Покласти початок чомусь, започаткувати (часто про спів, розмову).

Приклади вживання

Приклад 1:
— Мовч, — закричав війт, — мовч, бо ті скажу закувати, ти, шмаркачу! Та дивітьси, ґазди, ци я з ним свині пас?
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: дієслово () |