Словник Української Мови
Буква
1. Який має на собі кайдани, наручники або інші пристрої для обмеження рухів; закований.
2. Переносно: обмежений у своїх проявах, діях або поглядах; нездатний до розвитку або змін.
3. У техніці: закріплений, з’єднаний або посилений за допомогою клепок, заклепок або подібних кріплень.
Приклад 1:
А ліс, як дрейфуюча шхуна, скрипів, у льоди закутий… І хлопець, зворушливо юний, сказав із дорослим смутком: – Ти пісня моя лебедина, останнє моє кохання… В такому віці людина завжди кохає востаннє. Бо то уже справа гідности – життя, бач, як сон, промайнуло.
— Костенко Ліна, “Над берегами вічної ріки”