Значення
-
Віддалена, затишна частина приміщення, часто захищена від очей; куток, куточок.
-
Заховане, усамітнене місце; глухий кут, закуток.
-
(у народній архітектурі) Кут біля печі в українській хаті, традиційне місце для сидіння та відпочинку, часто прикрашене рушниками та образами.
-
(переносно) Віддалена, глуха місцевість; захолустя, провінція.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. закут, р. закута, д. закутові, з. закут, о. закутом, м. закуті, к. закуте