закукурічений

1. (про людину) Такий, що має вигляд, поведінку або характер, властиві персонажу українського фольклору Закукуріку; дивакуватий, чудакуватий, ексцентричний.

2. (перен., розм.) Дивний, незвичайний, химерний, часто з відтінком кумедності або несерйозності (про явища, ситуації, предмети).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |