Значення
-
(про людину) Такий, що має вигляд, поведінку або характер, властиві персонажу українського фольклору Закукуріку; дивакуватий, чудакуватий, ексцентричний.
-
(перен., розм.) Дивний, незвичайний, химерний, часто з відтінком кумедності або несерйозності (про явища, ситуації, предмети).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. закукурічений, р. закукуріченого, д. закукуріченому, з. закукуріченого, о. закукуріченим, м. закукуріченім, к. закукурічений