закучугурений

1. (Про людину) Такий, що має закучугурений вигляд; закутаний, загорнутий у верхній одяг (частіше у великий шарф, хустку тощо), що закриває шию та нижню частину обличчя.

2. (Переносно) Відокремлений від зовнішнього світу, замкнутий у собі, нетовариський; занурений у свої думки.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |