закріпощатися

1. Ставати кріпаком, переходити у стан кріпацтва; втрачати особисту свободу, підпадати під залежність від феодала-землевласника.

2. Перен. ставати несвободним, втрачати можливість вільно діяти або розвиватися; потрапляти в повну залежність від когось або чогось.

3. Рідк. міцно закріплюватися, ставати нерухомим.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |