Значення
-
Історичний та правовий процес позбавлення селян особистої свободи, перетворення їх на кріпаків, тобто прикріплення до землі та підпорядкування повноцінній владі землевласника-феодала.
-
У переносному значенні — позбавлення свободи, незалежності, права вибору; стан повного підпорядкування, залежності від когось або чогось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. закріпачування, р. закріпачування, д. закріпачуванню, з. закріпачування, о. закріпачуванням, м. закріпачуванні, к. закріпачування