Значення
-
Технічний термін у будівництві та архітектурі, що позначає конструктивний елемент для кріплення, з’єднання або фіксації частин споруди, механізму чи деталі; кріпильна деталь, анкер.
-
У фортифікації — укріплення, оборонна споруда (застаріле або спеціалізоване вживання).
-
В історії України (XVII–XVIII ст.) — назва адміністративно-територіальної одиниці у Слобідській Україні, що відповідала полковому округу; територія, закріплена за певним козацьким полком.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. закріп, р. закропу, д. закропові, з. закріп, о. закропом, м. закропі, к. закропе