закований

1. Який має на собі кайдани або інші металеві пристрої для обмеження руху; закайданений.

2. Переносно: позбавлений свободи, можливості вільно діяти або рухатися; утиснутий, скований.

3. У техніці, будівництві: міцно скріплений, з’єднаний за допомогою металевих елементів (наприклад, залізними обручами, скобами).

Приклади вживання

Приклад 1:
закований у панцер? хвіст-саламандра?
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Частина мови: прикметник () |