закоцюблий
[zɑkot͡sjublɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
-
(про людину) Такий, що закохався, перебуває в стані закоханості; сповнений ніжних почуттів, зачарований кимось.
-
(переносно, розм.) Такий, що виражає закоханість, ніжність; сповнений захоплення та приязні (про погляд, усмішку, тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. закоцюблий, р. закоцюблого, д. закоцюблому, з. закоцюблого, о. закоцюблим, м. закоцюблім