закоцюблий

1. (про людину) Такий, що закохався, перебуває в стані закоханості; сповнений ніжних почуттів, зачарований кимось.

2. (переносно, розм.) Такий, що виражає закоханість, ніжність; сповнений захоплення та приязні (про погляд, усмішку, тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |