1. Дуже короткий, надто короткий; такий, що не відповідає потрібній, бажаній або нормативній довжині, тривалості або розміру.
2. (переносно) Недостатній, обмежений, нездатний охопити або задовольнити потреби (про час, строк, можливості тощо).
закороткий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
“Запорожець за Дунаєм” нe міг виповнити цілого вечора, бо твір був закороткий, хоч і мав три дії. Тим-то й не дивота, що людям, які полюбили музику Артемовського, насунулася поневолі думка, щоб його твір якось поширити, бо ж так узагалі він відразу дуже подобався.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”
Частина мови: прикметник () |