закоренілий

1. Який глибоко вкоренився, став невід’ємною властивістю, звичкою або переконанням, від якого важко відмовитися.

2. Який триває дуже довго, став постійним або хронічним (про негативні явища, звички, вади тощо).

3. Застаріле: Який пустив глибоке коріння, міцно вкорінився (про рослину).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |