1. Закривати землею, засипати грунтом; ховати щось у землю.
2. Перен. Приховувати, робити непомітним, забувати (про ідеї, знання, талант тощо).
3. Розм. Завдавати поразки, перемагати когось у суперництві, змаганні.
Словник Української Мови
Буква
1. Закривати землею, засипати грунтом; ховати щось у землю.
2. Перен. Приховувати, робити непомітним, забувати (про ідеї, знання, талант тощо).
3. Розм. Завдавати поразки, перемагати когось у суперництві, змаганні.
Приклад 1:
На останньому малюнку зображено було чиїсь похорони, процесія з дітей та старих тягла дві розчинені домовини, в яких нікого не було, і всі сперечались, яку саме домовину потрібно закопувати. І навколо них стояли воли й чаплі, а над головами, в небі, літали зірки зі зміщеними орбітами.
— Тютюнник Григорій, “Вир”