закопчування

[zɑkopt͡ʃuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Процес накопичення кіптяви, сажі або інших продуктів неповного згоряння на поверхні предметів, стін, стелі тощо.

  2. Результат цього процесу — шар кіптяви; закопченість.

  3. У технічних контекстах — утворення твердих вуглецевих відкладень (нагару) на деталях двигунів, теплообмінних апаратах тощо внаслідок термічного розкладу палива або мастила.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. закопчування, р. закопчування, д. закопчуванню, з. закопчування, о. закопчуванням, м. закопчуванні, к. закопчування

Більше записів