законюватися

[zɑkonjuʋɑtɪsjɑ] Дієслово

Буква:З

Значення

  1. (розм.) Набувати властивостей, характерних для закону; ставати обов’язковою нормою, правилом.

  2. (перен., розм.) Ставати жорстким, непохитним, набувати ознак невідворотності, подібно до дії закону (про явища, процеси, ставлення).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я законююся, ти законюєшся, він законюється, ми законюємося, ви законюєтеся, вони законюються

Більше записів