законспірованість

Властивість або стан бути законспірованим; таємність, прихованість діяльності, організації, місця перебування тощо з метою збереження секретності від сторонніх, часто у контексті розвідувальної, підпільної чи змовницької діяльності.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |