законсервованість

[zɑkonsɛrʋoʋɑnistʲ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Стан об’єкта, явища або системи, що навмисно збережений у незмінному вигляді на тривалий час, часто з метою запобігання змін, розвитку або руйнації.

  2. У переносному значенні — стан застою, відсутності розвитку, руху чи прогресу в соціальних, економічних чи організаційних процесах.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. законсервованість, р. законсервованості, д. законсервованості, з. законсервованість, о. законсервованістю, м. законсервованості, к. законсервованосте

Більше записів