законотворення

[zɑkonotʋorɛnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Процес створення, розробки та прийняття законів державними органами законодавчої влади, що включає всі його стадії — від законодавчої ініціативи до підписання та оприлюднення закону.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. законотворення, р. законотворення, д. законотворенню, з. законотворення, о. законотворенням, м. законотворенні, к. законотворення

Більше записів