Значення
-
Дія за значенням «законоположити»; ухвалення, встановлення законів або правових норм; законодавча діяльність.
-
Сукупність законів, що регулюють певну сферу суспільних відносин; законодавство, правова система.
-
Закон або офіційний правовий акт, що містить певні норми, правила; установлення, положення закону.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. законоположення, р. законоположення, д. законоположенню, з. законоположення, о. законоположенням, м. законоположенні, к. законоположення