закономірний

[zɑkonomirnɪj] Прикметник

Буква:З

Значення

  1. Такий, що відбувається або існує згідно з об’єктивними законами природи або суспільства; обумовлений дією цих законів, обов’язковий, невипадковий.

  2. Логічно обґрунтований, що має внутрішню причинно-наслідкову зв’язок; цілком законний, природний, зрозумілий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. закономірний, р. закономірного, д. закономірному, з. закономірного, о. закономірним, м. закономірнім

Більше записів