Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що відбувається або існує згідно з об’єктивними законами природи або суспільства; обумовлений дією цих законів, обов’язковий, невипадковий.
2. Логічно обґрунтований, що має внутрішню причинно-наслідкову зв’язок; цілком законний, природний, зрозумілий.
Приклад 1:
Сприймаю його як закономірний розвиток і продовження шістдесятницького Ренесансу й правозахисного руху. І хоч би як далі складалося, я дякую долі за те, що почула й побачила, як скандує Майдан свої гасла, як диригує тисячоголосим хором пасіонарний Тарас Чубай, як Майдан співає Гімн України (виявляється, всі знають слова!
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”