закомплексованість

1. Психологічний стан, що характеризується наявністю комплексу (глибоко прихованих, часто неусвідомлених психічних травм, установок або переконань), який призводить до відчуття неповноцінності, закритості, невпевненості в собі та неадекватних поведінкових реакцій.

2. Властивість особистості, що виявляється в постійній схильності відчувати себе пригніченою, обмеженою внутрішніми психологічними бар’єрами, страхами або закріпленими в підсвідомості негативними уявленнями про себе.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |