Значення
-
Невелике приміщення, комірка або комора, часто розташована під дахом, на горищі або прибудована до основної споруди, що використовується для зберігання різних речей.
-
У давньоруській та українській дерев’яній архітектурі — невелика напівкругла або гранчаста ніша в товщі стіни церкви, що слугувала для зберігання церковного начиння, книг або як місце для окремих молільників.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. закоморок, р. закомороку, д. закоморокові, з. закоморок, о. закомороком, м. закоморокові, к. закомороку