Значення
-
Архітектурний елемент давньоруського храмового будівництва, напівкругле або кільцеподібне завершення ділянки фасаду, що відповідає формі внутрішнього склепіння (наприклад, циліндричного або хрещатого).
-
У народній архітектурі — прибудова до хати, сіней або комори, часто з вікном, що використовувалась для різних господарських потреб або як додаткове житлове приміщення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. закомара, р. закомари, д. закомарі, з. закомару, о. закомарою, м. закомарі, к. закомаро