заколотниця

Жінка або дівчина, яка бере участь у заколоті, повстанні; бунтарка, повстанка.

Переносно: жінка, яка чинить опір, не підкоряється встановленим порядкам, викликає непокору; смутьянка.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |