заколотник БукваЗ 1. Учасник заколоту, повстання; бунтівник, повстанець. 2. Той, хто організовує або підбурює до заколоту; інтриган, підбурювач. Приклади вживання слова: заколотник Відсутні ←заколотнийзаколотницький→
