заколошмачений

[zɑkoloʃmɑt͡ʃɛnɪj] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (про людину) такий, що перебуває у стані розгубленості, збентеження, втратив здатність чітко мислити або діяти через несподівані, часто неприємні події або вплив.

  2. (переносно, про думки, почуття) такий, що втратив чіткість, визначеність; переплутаний, збентежений.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. заколошмачений, р. заколошмаченого, д. заколошмаченому, з. заколошмаченого, о. заколошмаченим, м. заколошмаченім, к. заколошмачений

Більше записів