заколілий

1. Який заколів, застиг у певному положенні, втративши рухливість (переважно про частини тіла).

2. Який перебуває в стані повної нерухомості, заціпеніння (про людину або живий організм).

3. Переносно: який став нечутливим, втратив живу реакцію, емоційну сприйнятливість.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |