1. Починати відчувати сильне романтичне почуття, любов до когось; запалюватися любов’ю.
2. (переносно) Захоплюватися кимось або чимось, відчувати сильну прихильність до когось, чогось (наприклад, до ідеї, мистецтва).
закохуватися
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Окрім поезії, був падкúй на дівчат, міг закохуватися з півпогляду (але переважно ненадовго), міг без зайвих докорів сумління западати й на чужі закохання. Він бував у мене в Березові, де згодом у нашій хаті (це було ще за СССР) ми таємно охрестили його юну дружину-поетку (я був за «нанашка» — хрещеного).
— Невідомий автор, “098 Mogilnii Attila Kiyivski Konturi”
Частина мови: дієслово () |