заключка

[zɑkljut͡ʃkɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Рідкісне, застаріле позначення для кінцевого, завершального елемента чогось, наприклад, останньої частини тексту, висновку або фінальної дії.

  2. У спеціалізованому контексті (наприклад, у виробництві) — дрібна деталь, затискач або елемент, який фіксує, закріплює щось на місці.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. заключка, р. заключки, д. заключці, з. заключку, о. заключкою, м. заключці, к. заключко

Більше записів