Значення
-
Технічний стан, коли деталь, вузол або механізм застряє, затискається в певному положенні, втрачаючи здатність до руху, часто внаслідок деформації, зносу або потрапляння стороннього предмета.
-
У психології та побутовій мові — нав’язлива, стійка ідея, думка або емоційний стан, від яких важко звільнитися; зацикленість.
-
У геології — процес або результат утворення клиноподібних тіл (заклинювань) одних гірських порід серед інших, що мають інший склад або вік.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. заклинення, р. заклинення, д. заклиненню, з. заклинення, о. заклиненням, м. заклиненні, к. заклинення