заклинення

[zɑklɪnɛnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Технічний стан, коли деталь, вузол або механізм застряє, затискається в певному положенні, втрачаючи здатність до руху, часто внаслідок деформації, зносу або потрапляння стороннього предмета.

  2. У психології та побутовій мові — нав’язлива, стійка ідея, думка або емоційний стан, від яких важко звільнитися; зацикленість.

  3. У геології — процес або результат утворення клиноподібних тіл (заклинювань) одних гірських порід серед інших, що мають інший склад або вік.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. заклинення, р. заклинення, д. заклиненню, з. заклинення, о. заклиненням, м. заклиненні, к. заклинення

Більше записів