Значення
-
Магічна формула, заклинання, яке, за повір’ям, має надприродну силу, здатну накласти чари, призвати духів, заподіяти шкоду або, навпаки, захистити від неї.
-
Переносно: сильне, нерозривне почуття, пристрасть, обітниця або зв’язок, що володіє людиною наче магічна сила.
-
У фольклорі та художній літературі (часто як власна назва): конкретне чарівне слово або набір слів, що мають визначену дію в чарівному світі (наприклад, “закляття вогню”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. закляття, р. закляття, д. закляттю, з. закляття, о. закляттям, м. заклятті, к. закляття