заклякання

[zɑkljɑkɑnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (у фольклорі та міфології) магічна дія, ритуал або заклинання, спрямовані на те, щоб “заклясти”, тобто обмежити, підкорити або зв’язати волю когось або чогось, часто з використанням спеціальних слів, формул та обрядів.

  2. (переносно) стан пригніченості, внутрішньої несвободи, спричинений сильним впливом (наприклад, страху, забобонів, нав’язаних ідей); психологічне або емоційне ярмо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. заклякання, р. заклякання, д. закляканню, з. заклякання, о. закляканням, м. закляканні, к. заклякання

Більше записів