заклопотати

1. Привести в стан клопоту, занепокоєння; зайняти клопотами, турботами.

2. (переважно у пасивному стані) Бути зайнятим, поринати в якусь справу, віддавати їй всю увагу.

3. (заст.) Звернутися з клопотанням, проханням до когось; поручити, доручити комусь щось.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |