заклепка

1. Металевий стрижень із заздалегідь сформованою головкою на одному кінці, який використовується для нероз’ємного з’єднання деталей шляхом розклепування (роздавлювання) його вільного кінця, що утворює другу головку.

2. Деталь, елемент кріплення у вигляді короткого стрижня з головкою, що застосовується в одязі (наприклад, на джинсах), взутті або галантерейних виробах для декоративних цілей або застібання.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |