Древослів

Словник Української Мови

закладати

Буква

1. Покладати, поміщати щось всередину чогось або кудись, часто з метою зберігання або для певної мети в майбутньому.

2. Починати будівництво, споруджувати основу, фундамент чогось (будівлі, споруди).

3. Перен. Створювати основу, започатковувати, класти початок чомусь (науці, традиції, процесу).

4. Вносити майно, цінності як заставу для отримання позики, гарантії виконання зобов’язань.

5. У техніці: розміщувати, встановлювати деталі, матеріали або вихідні дані для подальшої роботи механізму, програми тощо.

6. У кулінарії: поміщати продукти в посуд для приготування.

7. Розмовне. Сильно випивати, вживати алкоголь.

Приклади вживання слова

закладати

Приклад 1:
Ноги підкорчувати й закладати кут за кут треба було тому, що випростатися не було куди, бракувало місця вповздовж. — Нагадую, — закінчив староста всю процедуру, — хто схоче повернутися вночі, як заболить боки, гукай мене.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Приклад 2:
— дзявонiла, завчено‑мокро сковзаючись на ши‑плячих, проте все ж таки, “из уважения к объекту”, з укра‑їнської не злазячи, заїжджа, як i ти, київська iскуствоєдка з натренованою манерою раз у раз закладати пальчиками, дiйсно гарними, космики за вушко — жодна мистецька збiганка без них, рибок, не обходиться, надто там, де пахне артистично блядськими мужиками, роздратовано думала ти, бо тебе вже зачепило, тобi вже праглось його неподiльної уваги, тiльки ж не цвiкати йому в очi з цею дурочкою навзаводи: — Якийсь народний, е‑е, обряд?
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”

More posts