1. Який став кіптявим, покрився кіптюгою (сажею, чорним нагаром від диму).
2. Переносно: який набув темного, похмурого, брудного вигляду; задимлений, закопчений.
закіптявілий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови