закінцівка

[zɑkint͡siʋkɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Змінна частина слова, що стоїть після кореня та закінчує його; флексія.

  2. Заключна частина, фінал чого-небудь (літературного, музичного твору, фільма тощо).

  3. Технічний пристрій або деталь, що завершує, закриває кінець чого-небудь.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. закінцівка, р. закінцівки, д. закінцівці, з. закінцівку, о. закінцівкою, м. закінцівці, к. закінцівко

Більше записів