закільцьованість

Значення

1. Властивість або стан, коли щось утворює замкнене коло, кільце або цикл; наявність кругової структури чи зв’язку, де кінцеві точки з’єднані.

2. У техніці, транспорті, комунікаціях — організація системи (наприклад, доріг, маршрутів, мережі), при якій її елементи утворюють замкнений контур, що дозволяє рухатися без тупиків із поверненням у вихідну точку.

3. У біології, екології — замкнений кругообіг речовин, енергії або інформації в екосистемі.

4. У соціології, економіці — ситуація, коли процес або явище мають циклічний, повторюваний характер, утворюючи замкнене коло залежностей (наприклад, “закільцьованість бідності”).

Правопис та відмінювання