захистити

1. Охоронити когось або щось від небезпеки, шкоди, нападу, ворожих дій, створивши перешкоду для них; заступити собою.

2. Відстояти, підтвердити правильність чогось (наприклад, думки, ідеї) перед обговоренням, суперечкою або офіційним захистом (дисертації, проекту).

3. У правовому контексті: відстояти чиїсь права, інтереси, законність дій; надати правову допомогу.

4. Про захисників у спорті: утримати свої ворота або майданчик від голу (м’яча, шайби) суперника.

5. Техн.: надати чомусь властивості стійкості проти зовнішніх негативних впливів (корозії, вологи тощо).

Приклади вживання

Приклад 1:
Я тоді навчалася в аспірантурі й майже весь час пересиджувала в Чернігові, намагаючись якось захистити від чуток і пліток свою хвору матір (саме тоді в неї на нервовому ґрунті почала розвиватися злоякісна хвороба крові, від якої вона згодом і померла). Мені довелося взяти на себе справу передачі музею новому директорові, бо хвора просто не витримувала спалахів неґативної енергії, спрямованих на нас.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Виникла ідея захистити дисертацію за сукупністю робіт, honoris causa. О. І. Білецький підтримав цю ідею, але вона не зреалізувалася, — предусім тому, що , настроєна гостро самокритично, не виявляла наполегливости, пробивної сили.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 3:
— пiрвавшись у барвний вихор, злившись докупи, вмент утворило в уявi — гнiздо, стало структурою — завершено‑круглою, з живим тяжиком в осердi: зовсiм непогано народитися в такому свiтi, i ми — ми зумiємо його захистити, правда? йолки‑палки, та скiльки нас узагалi є, тої нещасної, через силу, впоперек iсторiї затриманої iнтелiгенцiї вкраїнської, — горсточка, й та розпорошена: вимираючий вид, повигиблi клани, нам би розмножуватись шалено й повсякчас, кохаючись де лиш можна, з оргiастичною ненатлiстю зливаючись в єдине, зойкаюче‑стогнуче щастям кублище рук i нiг, встеляючи собою, заселяючи наново цю радiоактивну землю!
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”

Частина мови: дієслово () |