1. Стан, коли щось або хтось захищено від небезпек, загроз, негативних впливів або посягань; відчуття безпеки та гарантії безпешного існування.
2. Управлінський, соціальний або правовий термін, що означає наявність системи гарантій, правових норм, соціальних інститутів або технічних засобів, спрямованих на забезпечення безпеки життя, здоров’я, прав, свобод та законних інтересів людини, суспільства, держави або інформації.
3. У технічних та інформаційних науках — властивість системи (інформаційної, економічної, екологічної тощо) протистояти зовнішнім та внутрішнім загрозам, зберігаючи свою цілісність та функціональність.