1. (розм.) Хитати, похитувати, нахиляти щось убік або вперед-назад.
2. (перен., розм.) Уникати чогось, ухилятися від виконання обов’язків, обіцянок тощо; відкладати, затягувати.
3. (перен., жарг.) Швидко йти або бігти кудись; тікати.
Словник Української Мови
Буква
1. (розм.) Хитати, похитувати, нахиляти щось убік або вперед-назад.
2. (перен., розм.) Уникати чогось, ухилятися від виконання обов’язків, обіцянок тощо; відкладати, затягувати.
3. (перен., жарг.) Швидко йти або бігти кудись; тікати.
Відсутні