1. (Про людину) Який схуд, став худішим; зменшений у вазі.
2. (Перен., про обличчя) З різко вираженими рисами, зігладжений, виснажений.
захуджений
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. (Про людину) Який схуд, став худішим; зменшений у вазі.
2. (Перен., про обличчя) З різко вираженими рисами, зігладжений, виснажений.
Відсутні